26 червня — Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу. Його започаткувала Генеральна асамблея ООН у 1987 році.

Вживання наркотиків може призводити до змін в мозку. Саме тому залежність варто розглядати саме в контексті захворювання, а не відсутності волі.
Залежність від психоактивних речовин — це захворювання центральної нервової системи, під час якого відбувається зміна біохімії в активних центрах мозку. Потреба в наркотичних речовинах стає біологічно обумовленою і дуже сильною.

Серед ознак, які наступають внаслідок наркозалежності:

•    жовто-сіра суха шкіра,
•    постаріле обличчя з ранніми зморшками,
•    випадання волосся,
•    поява ранньої сивини,
•    пощерблені «гнилі» зуби,
•    кволі м’язи та багато іншого.

Поступово слабнуть, відходять на задній план усі інтереси і захоплення, а всі думки зосереджуються лише на наркотику. Без нього хворий вже не може жити, приймає його все частіше, по кілька разів на день, а в перервах у нього не тільки виникає почуття озлоблення до всіх, а й різко погіршується самопочуття. З’являється різкий біль в області живота, ломота в кістках, судоми в м’язах, значне виділення сліз і слини, нудота, блювота, мимовільне виділення сечі і калу.

Крок за кроком наркоманія руйнує тіло. Особливо небезпечні ін’єкційні форми вживання - вони суттєво підвищують ризик зараження гепатитами, ВІЛ та іншими небезпечними інфекціями.

Треба знати: хворі на наркоманію виліковні. Проте особи, які вживають наркотики тривалий період, піддаються лікуванню дуже важко. Тому термін початку лікування та індивідуальні особливості організму мають вирішальне значення. Чим раніше розпочате лікування, тим більше шансів досягти успіху. Також люди, які лікуються від розладів, пов'язаних з вживанням наркотиків або пройшли лікування, мають підвищений ризик повернення до наркотиків навіть після декількох років відмови.

Підтримувати людей із залежностями, а не карати за їх хворобу – основна точка від якої потрібно відштовхуватись у гуманному, толерантному середовищі. Не всі люди є наркозалежними, але всі наркозалежні є людьми і частиною суспільства.
В Україні діють програми, спрямовані на підтримку людей, що живуть із наркозалежністю. Зокрема, це програма замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) і програми зменшення шкоди (ЗШ). Ці програми запобігають поширенню ВІЛ і зменшують шкоду, пов’язану із вживанням психоактивних речовин, особливо ін’єкційних наркотиків.

Програма замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) — це програма медикаментозного лікування людей із психічними та поведінковими розладами внаслідок уживання опіоїдів. Деякі пацієнти програми можуть потребувати терапії впродовж багатьох років, деякі — протягом усього життя.

Програми зменшення шкоди (ЗШ) спрямовані на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції та зниження шкоди, пов’язаної із вживанням психоактивних речовин, особливо ін’єкційних наркотиків.

Якщо Ви або Ваші близькі потребують підтримки – звертайтеся до спеціалістів. Це не сором – це сила!